Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Журнали та продовжувані видання (7)Реферативна база даних (36)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Сейфулліна І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 40
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Варбанець Л. Д. 
The coordination compounds ofcobalt (II, III) with dithiocarbamicacid derivatives — modificators of hydrolytic enzymes activity [Електронний ресурс] / Л. Д. Варбанець, О. В. Мацелюх, Н. А. Нідялкова, К. В. Авдіюк, О. В. Гудзенко, І. Й. Сейфулліна, Г. М. Масановець, М. В. Хитрич // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 1. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.69 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Варбанець Л. Д. 
Активність нативних і модифікованих ліпополісахаридів Rahnella aquatilis [Електронний ресурс] / Л. Д. Варбанець, Л. Б. Скоклюк, В. В. Шубчинський, І. І. Сейфулліна, Н. В. Шматкова, С. І. Похил // Biotechnology. - 2010. - Vol. 3, № 2. - С. 33-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2010_3_2_5
Результати порівняльних досліджень токсичності нативних і модифікованих комплексними сполуками германію або олова ліпополісахаридів (ЛПС) Rahnella aquatilis штамів 95U004, 95U011 і 96U035 свідчать, що внаслідок модифікації ЛПС комплексом германію (IV) з нікотиноїлгідразоном саліцилового альдегіду спостерігається зниження токсичності всіх досліджуваних ЛПС. Взаємодія ЛПС із комплексом олова (IV) з нікотиноїлгідразоном саліцилового альдегіду зумовлювала зниження токсичності тільки ЛПС R. aquatilis 95U004. У процесі вивчення пірогенної дії нативних і модифікованих ЛПС не встановлено певної закономірності в дії модифікуючих речовин, більшість із яких спричинювали зниження пірогенної дії. Майже всі модифікації не впливали на антигенну активність ЛПС трьох досліджуваних штамів R. aquatilis 95U004, 95U011 і 96U035 як у гомологічних, так і в гетерологічних системах. Винятки становили модифікований комплексом олова (IV) з нікотиноїлгідразоном саліцилового альдегіду ЛПС R. aquatilis 95U004, який втратив серологічну активність щодо антисироватки до типового штаму R. aquatilis ATCC 33071, а також модифіковані комплексом германію (IV) з нікотиноїлгідразоном саліцилового альдегіду і комплексом олова (IV) з 2-амінобензоїлгідразоном саліцилового альдегіду ЛПС R. aquatilis 96U035, які втратили серологічну активність як з гомологічною, так і з гетерологічними антисироватками до інших представників третьої серогрупи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 512.144 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Скоклюк Л. Б. 
Біологічна активність нативних та модифікованих ліпополісахаридів Rahnella aquatilis [Електронний ресурс] / Л. Б. Скоклюк, Л. Д. Варбанець, І. І. Сейфулліна, Н. В. Шматкова // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 6. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_6_2
Результати порівняльних досліджень токсичності нативного і модифікованих комплексними сполуками олова ліпополісахариду (ЛПС) Rahnella aquatilis 96U037 свідчать, що внаслідок модифікації ЛПС комплексом олова з бензоїлгідразоном 4-диметиламінобензальдегіду спостерігається зниження його токсичності та втрата пірогенного ефекту. Всі одержані похідні ЛПС повністю втрачали антигенну активність як в гомологічних, так і в гетерологічних системах, що може свідчити про взаємодію модифікуючих комплексів із певними групами, що входять до складу антигенної детермінанти.
Попередній перегляд:   Завантажити - 595.4 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Варбанець Л. Д. 
Вастивості ,-амілази Aspergillus sp. 55 [Електронний ресурс] / Л. Д. Варбанець, К. В. Авдіюк, Н. В. Борзова, О. С. Харкевич, Н. М. Жданова, І. Й. Сейфулліна, О. Е. Марцинко, О. Г. Пєсарогло // Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 3. - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2009_71_3_2
Попередній перегляд:   Завантажити - 354.78 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Шебалдова К. О. 
Порівняльна фармакокінетика ВІТАГЕРМ­3 у нормі та за умов гострої гіперкапничної гіпоксії [Електронний ресурс] / К. О. Шебалдова, Д. С. Кравець, В. Д. Лук'янчук, І. Й. Сейфулліна, О. Е. Марцинко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2013. - № 6. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2013_6_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 853.984 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Лук'янчук В. Д. 
Порівняльна оцінка фармакологічної активності координаційних сполук біс(цитрато)германатів та станатів на моделі закритої черепно­мозкової травми [Електронний ресурс] / В. Д. Лук'янчук, Є. М. Поліщук, І. Й. Сейфулліна, Н. В. Рисухіна, О. Е. Марцинко, О. А. Чебаненко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2014. - № 2. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2014_2_7
Проблема закрытой черепно-мозговой травмы (ЗЧМТ) за последние десятилетия приобрела широкое социальное значение. Травматическое повреждение головного мозга, как причина инвалидизации и смертности, несомненно, лидирует среди травм человека различных локализаций. В настоящее время специалисты всего мира уделяют большое внимание фармакологическим свойствам координационных соединений германия и станнума, которые обладают широким спектром фармакотерапевтической активности, в том числе церебропротекторными свойствами. Фармакотерапевтическую эффективность всех исследуемых соединений оценивали через 24 ч после моделирования ЗЧМТ по маркерным показателям эндогенной интоксикации посттравматического генеза в крови крыс - уровню молекул средней массы (МСМ) и конечных продуктов ПОЛ - ТБК-реактантов. Оценку общего состояния экспериментальных животных проводили ежедневно в течение 3 сут по критериям, которые выражались средним арифметическим количества баллов. В результате комплексного скринингового исследования на модели ЗЧМТ среди представителей координационных комплексов германия и станнума выделено соединение, проявляющее наибольшую эффективность, которым является бис(цитрато)германат железа (Цереброгерм). Установлено, что Цереброгерм достоверно снижает показатели эндотоксикоза в крови (ТБК-реактанты, МСМ). При этом течение клинической картины раннего посттравматического периода ЗЧМТ более благоприятное. Это является основанием считать целесообразными последующие углубленные исследования механизмов реализации лечебного действия Цереброгерм в условиях ЗЧМТ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 980.706 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Варбанець Л. Д. 
Вплив координаційних сполук германію (IV) та стануму (IV) на активність деяких гліколітичних і протеолітичних ферментів мікроорганізмів [Електронний ресурс] / Л. Д. Варбанець, О. В. Мацелюх, Н. А. Нідялкова, О. В. Гудзенко, К. В. Авдіюк, Н. В. Шматкова, І. Й. Сейфулліна // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 6. - С. 11-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_6_4
Досліджено вплив координаційних сполук германію (IV) і стануму (IV): комплекс германію (IV) з нікотинамідом (Nad) [GeCl2(Nad)4]Cl2 (1), комплекси стануму (II) з 2-гідроксибензоїлгідразоном 4-диметиламінобензальдегиду (2-OH-HBdb) [SnCl4(2-OH-Bdb<$Ecdot>H)] (2), 3-гідрокси-2-нафтоїлгідразоном 2-гідроксинафтальдегиду (3-OH-H2Lnf) [SnCl3(3-OH-HLnf)] (3) та ізонікотиноілгідразоном 2-гідроксибензальдегіду [SnCl3(Is<$Ecdot>H)]<$Ecdot>(4) на активність пептидаз 1 і 2 Bacillus thuringiensis, <$Ealpha>-L-рамнозидаз Cryptococcus albidus, Eupenicillium erubescens та <$Ealpha>-амілази Aspergillus flavus var. oryzae. Результати свідчать, що всі досліджені сполуки по-різному впливають на активність досліджуваних ферментів: суттєво не змінюють еластолітичну активність пептидаз 1 і 2 B. thuringiensis, повністю інгібують амілазу A. flavus var. oryzae, активують або пригнічують активність <$Ealpha>-L-рамнозидаз C. albidus та E. erubescens. Значні відмінності впливу сполук (3, 4) на активність було спостережено у разі останніх. Особливість впливу (1) у порівнянні з (2 - 4) вірогідно пов'язана з наявністю різних центральних атомів комплексоутворювачів: германію (IV) (1) та стануму (IV) (2 - 4). Деяку подібність у пригніченні <$Ealpha>-L-рамнозидази C. albidus сполуками (1) і (4) можна пояснити присутністю піридинового кільця в молекулах їх лігандів. Найменш активною виявилася сполука (2) з координаційним вузлом {SnCl4ON}. Характери активності (3, 4) виявилися зовсім різними: суттєве підвищення <$Ealpha>-L-рамнозидази C. albidus і повне пригнічення <$Ealpha>-L-рамнозидази E. erubescens (3), а для (4) спостерігалась зворотна картина. З урахуванням однакового координаційного вузла {SnCl3O2N} головну роль у даному випадку відіграє зміна гідразидного фрагмента в молекулах їх лігандів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 410.468 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Матюшкіна М. В. 
Нові можливості терапії стафілококової інфекції [Електронний ресурс] / М. В. Матюшкіна, В. В. Годован, Т. Л. Гридіна, І. Й. Сейфулліна, К. Ф. Шемонаєва // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2014. - № 3. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2014_3_23
В связи с частым возникновением резистентных штаммов стафилококка возникла необходимость поиска новых лекарственных средств. С целью установления антимикробного эффекта изучено влияние новых координационных соединений - разнометалльных (Mg, Co) бис(цитрато)германатов (станнатов) - на рост различных штаммов Staphylococcus aureus отдельно и при совместном применении с бензилпенициллин-натрием на питательном бульоне. Выполнили исследования на музейных и выделенных от больных штаммах. Установили минимальные ингибирующие концентрации металлокомплексов, бензилпенициллин-натрия и антибактериальное действие при совместном использовании биологически активных веществ в тех же концентрациях и бензилпенициллин-натрия. При совместном применении координационных кобальтсодержащих соединений с бензилпенициллин-натрием наблюдают потенцирование антистафилококкового действия. Это свидетельствует о перспективности использования синтезированных соединений для лечения инфекций, вызванных резистентными формами возбудителей.
Попередній перегляд:   Завантажити - 618.583 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Зінченко О. Ю. 
Вплив похідних ізоніазиду на чутливість лактамазапродукувальних Staphylococcus aureus до пеніциліну [Електронний ресурс] / О. Ю. Зінченко, Н. В. Шматкова, І. Й. Сейфулліна, В. О. Лерер // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 4. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_4_8
Мета роботи - виявлення здатності до синтезу <$E beta>-лактамаз у штамів S. aureus, виділених з верхніх дихальних шляхів людей, а також визначення впливу ізонікотиноїлгідразон п-диметиламінобензальдегіду та комплексу стануму (IV) з ізонікотиноїлгідразоном 2-гідрокси-1-нафтальдегіду на чутливість цих штамів до пеніциліну. Використано мікробіологічні методи: диско-дифузійний, метод подвійних дисків та серійних розведень, а також статистичні методи аналізу даних. З верхніх дихальних шляхів здорових людей виділено 33 штами S. aureus, у яких найбільший рівень резистентності спостерігався до пеніцилінів і цефалоспоринів 3 - 4 покоління. У п'яти штамів виявлено продукцію <$E beta>-лактамаз. Показано, що за присутності досліджуваного гідразону та комплексу стануму (IV) МІК пеніциліну для штаму S. aureus 17, стійкого до 11 з використаних <$E beta>-лактамів, знижувалася в 32 рази. Досліджений гідразон та комплекс Sn (IV) мають потенційну здатність до подолання стійкості грампозитивних бактерій до <$E beta>-лактамних антибіотиків.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.04 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Лук’янчук В. Д. 
Комплексна біохемілюмінесцентна оцінка церебропротекторної ефективності цереброгерму на моделі закритої черепно­мозкової травми [Електронний ресурс] / В. Д. Лук’янчук, Є. М. Поліщук, І. Й. Сейфулліна, Г. І. Постернак, Д. С. Кравець, Н. В. Рисухіна, О. Є. Марцинко // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 152-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_6_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 268.274 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Лук’янчук В. Д. 
Дослідження актопротекторної активності нового антигіпоксанта ВІТАГЕРМ­3 після перенесеної гіпоксії замкнутого простору [Електронний ресурс] / В. Д. Лук’янчук, І. Й. Сейфулліна, К. О. Шебалдова, О. Е. Марцинко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 1. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.198 Mb    Зміст випуску     Цитування
12.

Ніженковська І. В. 
Вплив нікотинової кислоти та комплексу германію з нікотиновою кислотою (МІГУ­1) на жирнокислотний склад ліпідів кардіоміоцитів і гепатоцитів щурів з експериментальною хронічною серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / І. В. Ніженковська, В. П. Нароха, О. В. Кузнецова, Т. С. Брюзгіна, І. Й. Сейфулліна, О. Е. Марцинко, О. А. Чебаненко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 1. - С. 68-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_1_12
Мета дослідження - вивчити зміни жирнокислотного складу ліпідів кардіоміоцитів і гепатоцитів у щурів з моделлю хронічної серцевої недостатності та оцінити ефективність їх корекції за допомогою препарату нікотинової кислоти та нової комплексної сполуки германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1). Досліди проведено на щурах з моделлю хронічної серцевої недостатності (ХСН), що спричинена токсичною дією антрациклінового антибіотика доксорубіцину. Як протектори цитотоксичної дії доксорубіцину були використані нікотинова кислота та комплексна сполука германію з нікотиновою кислотою (лабораторний шифр МІГУ-1). Фармакологічний ефект нікотинової кислоти й нової координіційної сполуки германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1) оцінено за показниками спектра насичених і ненасичених жирних кислот (ЖК) у кардіоміоцитах і гепатоцитах за умов експериментальної ХСН. Уміст жирних кислот у тканині міокарда та печінки визначали методом газової хроматографії. Встановлено, що за умов експериментальної ХСН жирнокислотний склад ліпідів у тканині міокарда щурів характеризувався зменшенням їх ненасиченості за рахунок зниження вмісту арахідонової та лінолевої жирних кислот (ЖК). Порушення співвідношення насичених та ненасичених ЖК у гепатоцитах щурів з доксорубіцин-індукованою ХСН не виявлено. Уведення на фоні доксорубіцину нікотинової кислоти не впливає на процентне співвідношення насичених ЖК і суми ненасичених та поліненасичених ЖК у тканині міокарда та печінки щурів. Уведення комплексу германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1 за умов доксорубіцин-індукованої кардіоміопатії призводить до відновлення складу ЖК у кардіоміоцитах та гепатоцитах щурів. Одержані дані свідчать про значну нормалізацію складу ЖК у кардіоміоцитах і гепатоцитах під дією нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1), у той час як введення нікотинової кислоти не впливало на процентне співвідношення ліпідів у тканині серця та печінки тварин з моделлю ХСН. Одержані в експерименті результати є основою для подальшого дослідження механізму дії нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.235 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Шапіна Т. П. 
Еколого-економічне обгрунтування вибору способу поводження з відходами пластичних мас [Електронний ресурс] / Т. П. Шапіна, І. Й. Сейфулліна, В. О. Кушнирьова // Вісник Одеського національного університету. Хімія. - 2015. - Т. 20, Вип. 2. - С. 49-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_chem_2015_20_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.705 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Александрова О. І. 
Протисудомна і антидепресивна активність нових комплексів SnCl4 з саліцилоїлгідразонами бензальдегіду та 4-бромбензальдегіду при пероральному введенні [Електронний ресурс] / О. І. Александрова, І. А. Кравченко, О. Г. Прокопчук, Н. В. Шматкова, І. Й. Сейфулліна // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 5. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_5_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 236.445 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Лук’янчук В. Д. 
Фармакологічні властивості органічних і координаційних сполук германію – сучасні уявлення [Електронний ресурс] / В. Д. Лук’янчук, І. Й. Сейфулліна, Д. Ф. Літвиненко, О. Е. Марцинко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 1. - С. 3-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_1_2
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.793 Mb    Зміст випуску     Цитування
16.

Лук’янчук В. Д. 
Порівняльна характеристика переходу потенційного церебропротектора з центральної камери кінетичної моделі розподілу до периферичних у нормі та на моделі закритої черепно­мозкової травми [Електронний ресурс] / В. Д. Лук’янчук, Д. С. Кравець, І. Й. Сейфулліна, К. М. Міщенко, О. Е. Марцинко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 2. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.589 Mb    Зміст випуску     Цитування
17.

Ніженковська І. В. 
Вивчення антиоксидантних властивостей комплексу германію з нікотиновою кислотою (МІГУ­1) за умов експериментальної хронічної серцевої недостатності [Електронний ресурс] / І. В. Ніженковська, І. Й. Сейфулліна, В. П. Нароха, О. Е. Марцинко, О. А. Чебаненко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 2. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_2_12
Мета дослідження - вивчити зміни антиоксидантної системи в серцевому м'язі щурів з експериментальною хронічною серцевою недостатністю та оцінити ефективність їх корекції за допомогою нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1). Як препарат порівняння застосовано нікотинову кислоту. Антиоксидантні властивості було досліджено за умов доксорубіцин (ДОК)-індукованої хронічної серцевої недостатності в щурів. Тварини контрольної групи отримували фізіологічний розчин протягом 5 тижнів, експериментальну хронічну серцеву недостатність моделювали введенням доксорубіцину в дозі 5 мг/кг внутрішньом'язово один раз на тиждень протягом 5 тижнів; МІГУ-1 та нікотинову кислоту вводили внутрішньоочеревинно щоденно в дозі 10 мг/кг протягом 5 тижнів. В експерименті було досліджено концентрації супероксидного аніон-радикала (САР) та перекису водню (ПВ), уміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів, ТБК-активних сполук та основ Шиффа), а також активність ферментів супероксиддисмутази (СОД) і каталази (КAT) у міокарді тварин. Результати показали, що за умов курсового введення МІГУ-1 у дозі 10 мг/кг на фоні ДОК-індукованої хронічної серцевої недостатності зменшувалися параметри оксидативного стресу (САР, ПВ), збільшувалася активність ферментів антиоксидантного захисту (СОД, КАТ), уміст продуктів ПОЛ досягав рівня контрольної групи. Нікотинова кислота, введена тваринам з експериментальною хронічною серцевою недостатністю, не виявила антиоксидантний ефект у серцевому м'язі. Одержані результати свідчать про пригнічення вільнорадикальних реакцій у кардіоміоцитах під дією МІГУ-1 за умов хронічної серцевої недостатності в щурів, що дозволяє розглядати МІГУ-1 як препарат з потенційною кардіопротекторною активністю.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.546 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Булигіна Т. В. 
Функціональна та біологічна активність ліпополісахаридів Pantoea agglomerans [Електронний ресурс] / Т. В. Булигіна, Л. Д. Варбанець, І. І. Сейфулліна, Н. В. Шматкова // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 3. - С. 13-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_3_3
Хімічна ідентифікація препаратів ліпополісахаридів (ЛПС) показала, що вони характеризуються різним відносним виходом від 5,2 до 14,00 % залежно від штаму. В досліджуваних препаратах визначено доволі високий вміст вуглеводів - від 22 до 54 %, 2-кето-3-дезоксіоктонової кислоти (КДО) - від 0,39 до 2,22 % та гептоз - від 3,3 до 14,00 %. Аналіз жирнокислотного складу показав присутність жирних кислот, які містять у ланцюзі від 12-ти до 16-ти атомів вуглецю. Домінуючою в ліпідах A ЛПС всіх досліджуваних штамів була 3-OH-C14:0. Оскільки всі досліджувані штами Pantoea agglomerans виявилися чутливими до дії поліміксину B, то можна зробити висновок, що ліпополісахариди, одержані з цих штамів, не містять у складі ліпіду A такий замісник, як 4-аміно-4-дезокси-L-арабінозу. Одним із шляхів зміни функціональних і біологічних властивостей ЛПС є хімічна модифікація. Як модифікатори було використано комплекси германію (IV) та стануму (IV). Під час дослідження серологічної активності та токсичності модифікованих ЛПС було встановлено, що деякі з них втратили як серологічну, так і токсичну активність. Виявлено, що усі досліджувані ЛПС P. agglomerans знижували середній показник адгезії та індекс адгезивності. Чим вищою була концентрація ЛПС P. agglomerans в реакційній суміші, тим менше відбувалося взаємодій між поверхневими структурами еритроцитів та клітинами Escherichia coli.
Попередній перегляд:   Завантажити - 673.327 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Лук’янчук В. Д. 
Порівняльна фармакокінетика потенційного церебропротектора "Цереброгерм" на етапі абсорбції в нормі та при закритій черепно­мозковій травмі [Електронний ресурс] / В. Д. Лук’янчук, Є. М. Поліщук, І. Й. Сейфулліна, Н. В. Рисухіна, О. Е. Марцинко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 2. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.316 Mb    Зміст випуску     Цитування
20.

Кресюн В. Й. 
Порівняльна характеристика фармакокінетики координаційних сполук германію з нікотиновою кислотою в добре васкуляризованих органах [Електронний ресурс] / В. Й. Кресюн, К. Ф. Шемонаєва, Г. Г. Відавська, І. Й. Сейфулліна // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 5. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2016_5_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 224.465 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського